Від Івана 7:2-20

²Було ж близько Жидівське сьвято кучок.

³Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої виділи діла Твої, що робиш.

⁴Ніхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.

⁵Бо й брати Його не вірували в Него.

⁶Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.

⁷Не може сьвіт ненавидіти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що діла його лихі.

⁸Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.

⁹Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.

¹⁰Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.

¹¹Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?

¹²І було багато говірки про Него в народі: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Ні, а зводить народ.

¹³Та ніхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.

¹⁴Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.

¹⁵І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?

¹⁶Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.

¹⁷Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголи).

¹⁸Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.

¹⁹Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?

²⁰Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?