Від Івана 6:6-21

⁶Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має роботи.

⁷Відказав Йому Филип: За двісті денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.

⁸Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:

⁹Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних ячмінних та дві рибки; тільки що сього на стільки?

¹⁰Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місці. Посідали ж чоловіки, числом тисяч з пять.

¹¹Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли.

¹²Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.

¹³Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.

¹⁴Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.

¹⁵Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.

¹⁶Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,

¹⁷і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.

¹⁸А море, од великого вітру, що пурхав, піднялось.

¹⁹Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближують ся, і полякались.

²⁰Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.

²¹Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.