Від Івана 6:49-63

⁴⁹Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.

⁵⁰Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.

⁵¹Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту.

⁵²Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?

⁵³Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.

⁵⁴Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.

⁵⁵Тїло моє справді єсть їжа, а кров моя справді єсть напиток.

⁵⁶Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.

⁵⁷Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.

⁵⁸Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.

⁵⁹Се Він глаголав у школі, навчаючи в Капернаумі.

⁶⁰Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?

⁶¹Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?

⁶²Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?

⁶³Се дух, що оживлює; тіло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.