Від Івана 6:39-71

³⁹Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

⁴⁰Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

⁴¹Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

⁴²І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

⁴³А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

⁴⁴Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

⁴⁵У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

⁴⁶Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

⁴⁷Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

⁴⁸Я хліб життя!

⁴⁹Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

⁵⁰То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

⁵¹Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

⁵²Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

⁵³І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

⁵⁴Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

⁵⁵Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

⁵⁶Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

⁵⁷Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

⁵⁸То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

⁵⁹Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

⁶⁰А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

⁶¹А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

⁶²А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

⁶³То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

⁶⁴Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

⁶⁵І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

⁶⁶Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

⁶⁷І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

⁶⁸Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

⁶⁹Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

⁷⁰Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

⁷¹Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.