Від Івана 5:6-19

⁶Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

⁷Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

⁸Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

⁹І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

¹⁰тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

¹¹А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

¹²А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

¹³Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

¹⁴Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

¹⁵Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

¹⁶І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

¹⁷А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

¹⁸І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

¹⁹Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.