4Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
5Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
6Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
7Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
8Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
9зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
10І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.