Від Івана 4:1-19

¹Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

²хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

³Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.

⁴І потрібно було Самарію Йому переходити.

⁵Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.

⁶Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

⁷Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

⁸Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.

⁹Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.

¹⁰Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

¹¹Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?

¹²Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?

¹³Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.

¹⁴А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

¹⁵Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.

¹⁶Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.

¹⁷Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

¹⁸Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.

¹⁹Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.