Від Івана 20:6-18

⁶Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,

⁷і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...

⁸Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.

⁹Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.

¹⁰І учні вернулися знову до себе.

¹¹А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.

¹²І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...

¹³І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...

¹⁴І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...

¹⁵Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!

¹⁶Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!

¹⁷Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

¹⁸Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...