Від Івана 20:15-29

¹⁵Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже.Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи мені, де Його положив, і я Його візьму.

¹⁶Рече їй Ісус: Марие. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.

¹⁷Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.

¹⁸Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.

¹⁹Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.

²⁰І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тоді ученики, побачивши Господа.

²¹Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.

²²І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.

²³Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержить ся.

²⁴Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.

²⁵Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.

²⁶А по восьми днях знов були в середині ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.

²⁷Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, івложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.

²⁸І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.

²⁹Рече йому Ісус: Що видів веи мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували.