Від Луки 6:7-37

⁷Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.

⁸Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.

⁹Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?

¹⁰І, споглянувши кругом по всіх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.

¹¹Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.

¹²Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.

¹³А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:

¹⁴Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його. Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,

¹⁵Маттея та Тому, Якова Алфєєвого та Симона, на прізвище Зилота,

¹⁶Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;

¹⁷і зійшовши з ними, став на місці рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїлятися від недуг своїх,

¹⁸і мучені від духів нечистих; і спїляли ся.

¹⁹І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всіх.

²⁰І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.

²¹Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.

²²Блаженні, коли ненавидіти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, яв зло, задля Сина чоловічого.

²³Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.

²⁴Горе ж вам, багатим І бо прийняли ви утіху вашу.

²⁵Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.

²⁶Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.

²⁷Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,

²⁸благословляйте кленучих вас, і моліть ся за обидників ваших.

²⁹Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.

³⁰Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не доповняй ея.

³¹І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.

³²І коли любите тих, хто любить. вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.

³³І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.

³⁴І коли позичаєте тим, від кого маєте надію одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.

³⁵Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.

³⁶Будьте ж оце милосердні, як і Отець ваш милосерден.

³⁷І не судіть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.