Від Луки 23:38-49

³⁸Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

³⁹А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

⁴⁰Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

⁴¹Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

⁴²І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

⁴³І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

⁴⁴Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

⁴⁵І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

⁴⁶І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

⁴⁷Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

⁴⁸І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

⁴⁹Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...