Від Луки 22:5-33

⁵Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

⁶І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

⁷І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

⁸І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

⁹А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

¹⁰А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

¹¹І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

¹²І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

¹³І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

¹⁴А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

¹⁵І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

¹⁶Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

¹⁷Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

¹⁸Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

¹⁹Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

²⁰По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

²¹Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

²²Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

²³А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

²⁴І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

²⁵Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

²⁶Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

²⁷Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

²⁸Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

²⁹і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

³⁰щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

³¹І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

³²Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

³³А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!